До 24.02.2022 ми працювали фінансовими аудиторами у величезних міжнародних компанії – PwC та EY. 
Ми були Senior-ами, мали свої невеличкі команди, працювали на міжнародні проєкти. У нас були чудові перспективи стати далі тімлідом, потім менеджерами і далі вже не хвилюватись за гроші.

Але 24 лютого 2022 року Андрій доєднався до ЗСУ. У кінці квітня бригада вирушила у Луганську область, під Білогорівку.

«Росіяни тоді не шкодували снарядів зовсім. Вони були переконані, що вже от-от і переможуть нас. Вони рівняли з землею усе. Впродовж двох тижнів перерв між обстрілами не було зовсім. Щонайменше працював один ворожий міномет. Але були й танки, і авіація, і піхота, і наші перші загиблі.»

І десь в один з тих днів Андрій сидів в окопі. Поруч вибухали снаряди, а він собі думав. Думав про те, що станеться, якщо загине в цю хвилину. Чи жив те життя, що хотів? Чи жив його так, як хотів? і чи залишить по собі щось цінне?

І тоді він собі сказав, що якщо виживе, то буде розповідати людям історії.
У травні 2023 Андрія списали з війська. А ще через рік він дописав фентезі книгу за мотивами української міфології в памʼять про своїх загиблих друзів – «Легенда про Вільних».
На той момент він уже був цивільним і мав можливість обирати, що робити далі у своєму житті. Тоді Наталка й запропонувала відкрити власне видавництво, власну майстерню історій «Мрієлов». Аби розповідати людям історії. А назва така, аби завжди памʼятати чому почали цей шлях.

Через деякий час ми зрозуміли, що наша місія зробити так, аби люди мріяли потрапити не у Діснейленд чи Вондерленд, а мріяли помандрувати в карпатські ліси, зустріти Чугайстрів, побачити український Великий Луг, потанцювати там з мавками та русалками. Ми хочемо аби українська культура стала частиною глобальної культури мрій.

Тож запрошуємо і вас, наші мрієлови, приєднуватись до наших світів.